BUSINESS AND HUMAN RIGHTS: IMPLEMENTING UNGPS IN UKRAINE

26 вересня у рамках ІІ Харківського міжнародного юридичного форуму відбулася панельна дискусія «Бізнес і права людини: імплементація Україною Керівних принципів ООН». За круглим столом в конференц-залі Навчально-бібліотечного комплексу НЮУ ім. Ярослава Мудрого зустрілися понад 130 учасників, представники 10 країн світу, для того, щоб обговорити перспективи впровадження в Україні визнаних стандартів у сфері бізнесу і прав людини.

Основною метою панельної дискусії стало ініціювання в Україні процесу розробки, прийняття й імплементації Національного плану дій у сфері бізнесу і прав людини. Успішна реалізація цієї мети стала можливою завдяки тому, що на запрошення організаторів Форуму відгукнулися усі ключові учасники такого процесу й взяли участь у роботі панельної дискусії – урядовці, Національний контактний пункт, Секретаріат Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, Урядова уповноважена з питань гендерної рівності, представники місцевого самоврядування, Рада Бізнес Омбудсмана, Федерація профспілок України, громадські організації, представники бізнесу й академічна спільнота.

Важливою складовою успішної подальшої роботи над Національним планом дій у сфері бізнесу і прав людини стала участь у панельній дискусії міжнародних експертів й іноземних гостей, які розповіли про досвід тих країн, що вже мають Національні плани дій. Які позитивні й негативні уроки має врахувати Україна? Якими моделями напрацювання НПД можна скористатися? Які суб’єкти мають бути залучені до обговорення НПД? Ці та інші питання стали предметом уваги учасників панельної дискусії.

Усі учасники отримали вперше перекладені українською: Керівні принципи ООН у сфері бізнесу і прав людини; Методичний посібник з розробки Національного плану дій у сфері бізнесу і прав людини; Керівні начала у сфері бізнесу і прав людини для адвокатських об’днань, затверджені IBA.

Панельна дискусія відкрилась вітальними словами проректора з навчальної роботи НЮУ ім. Ярослава Мудрого Юрія Барабаша й координаторки панельної дискусії Олени Уварової, які привітали гостей панельної дискусії, дякували за щирий інтерес до II Харківського міжнародного юридичного форуму, побажали плідної дискусії та виразили сподівання на практичну реалізацію напрацьованих впродовж панельної дискусії положень та ідей.

Із вітальними словами звернулися також міжнародно визнані експерти у сфері бізнесу і прав людини – Дірк Гоффман (Данський інститут прав людини) і Беата Фарачик (Польський інститут прав людини і бізнесу). За їх словами, досвід інших держав доводить – найбільш успішні ініціативи з розробки Національних планів дій з бізнесу і прав людини починались саме з широких обговорень, подібних тому, яким стала панельна дискусія. У свою чергу, Університет як поважна академічна інституція, що має автономний статус і є рівно віддаленою і від держави, і від бізнесу, є оптимальним майданчиком для проведення таких обговорень на національному рівні.

Свої відеозвернення до учасників Панельної дискусії надіслали Аніта Рамасастрі, членкиня Робочої групи ООН з бізнесу і прав людини, професорка права, Директор програм для аспірантів Департаменту стійкого міжнародного розвитку Школи права Вашингтонського Університету, США, і Майкл А. Санторо, профессор Школи Бізнесу Леві в Університеті Санта Клара, співзасновник і співредактор журналу «Бізнес і права людини» (Cambridge University Press), Президент Глобальної асоціації дослідників бізнесу і прав людини.

Робота Панельної дискусії почалася зі вступної презентації Танела Керікмає, Директора Таллінської школи права, факультет бізнесу і управління, Таллінський Технологічний університет (Естонія). Проф. Керікмає присвітив свою доповідь «GDPR: реалізація визнаних стандартів у сфері прав людини бізнесом» одному з найбільш актуальних нововведень на рівні ЄС у сфері бізнесу й прав людини – регулюванню, яке забезпечує захист приватності й персональних даних (презентація).

Перша сесія «Бізнес і права людини в Україні: реалізація міжнародний стандартів» під модеруванням Олени Уварової розпочалась із виступу Генерального директора Директорату з прав людини, доступу до правосуддя та правової обізнаності Міністерства юстиції України Владислава Власюка (презентація). Пан Власюк представив аналіз поточної ситуації в Україні щодо виконання бізнесом його зобов’язань у у сфері прав людини. Він доповів про діяльність Директорату, який очолює, та окреслив преспективи розвитку цієї проблематики у найближчій час. Міністерство юстиції України готове виступити координатором роботи із розробки Національного плану дій у сфері бізнесу і прав людини. Першим кроком у цьому напрямі має стати підготовка комплексного дослідження позитивних і негативних аспектів впливу бізнесу на сферу прав людини, а також законодавства України на предмет його відповідності виробленим стандартам щодо бізнесу і прав людини. Серед очікуваних результатів – оптимізація законодавства, що регулює питання ведення бізнесу, у контексті дерегуляції та шляхом приведення його у відповідність до best practices у сфері прав людини, приведення практик ведення бізнесу, що застосуються українськими підприємствами, у відповідність до міжнародних стандартів, формування позитивного іміджу бізнесу як такого, що поважає права людини.

Григорій Осовий, голова Федерації професійних спілок України, розповів про важливу роль профспілок у забезпеченні прав людини. Він розказав про основні етапи становлення профспілок в Україні й зробив порівняльний аналіз у діяльності професійних спілок Великобританії та України в аспекті захисту прав людини. Пан Осовий висловив готовність Федерації професійних спілок України активно долучитися до вироблення Національного плану у сфері бізнесу і прав людини.

Важливою інформацією про роботу Національного контактного пункту як інституції, важливої для впровадження міжжнародних стандартів бізнесу і прав людини з присутніми поділилася Марина Купчук, заступник начальника відділу формування інвестиційної політики департаменту залучення інвестицій Міністерства економічного розвитку і торгівлі України, представник Національного контактного пункту України. В Україні ця інституція тільки починає свою роботу й готова активно підключитися до відповідних ініціатив у цій сфері.

Продовжуючи думку про роль Національного контактного пункту, Марина Саприкіна (презентація), Голова Центру розвитку корпоративної соціальної відповідальності, розкрила ключові вимоги Керівних принципів Організації економічного розвитку і співробітництва у впровадженні відповідних стандартів і позитивних бізнес-практик. Відповідно до них компаніями на рівні вищих керівних органів має бути схвалена Політика з прав людини. Ключовим є те, що така політика має:

  • бути підтверджена внутрішньою або зовнішньою експертизою.
  • передбачати очікування персоналу компанії, її ділових партнерів та заінтересованих сторін.
  • знаходитися у відкритому доступі.
  • Персонал компанії, партнери і заінтересовані сторони організації мають бути обізнані про корпоративну Політику з прав людини.
  • Політика з прав людини відповідним чином знаходить застосування в операційній політиці та процедурах компанії.

Ярослав Грегірчак, заступник Бізнес-Обмудсмена, у своєму виступі «Нові інструменти налагодження ефектиного діалогу між бізнесом, державою і суспільством: досвід Ради Бізнес-Обмудсмена» розповів про унікальний досвід функціонування в Україні Ради бізнес-омбудсмена, яка представляє та захищає інтереси бізнесу у державних органах. Нова установа покликана забезпечити прозоре ведення бізнесу в Україні. Однією з ключових цілей Ради бізнес-омбудсмена є забезпечення ефективної системної комунікації бізнесу з владою, органами державної влади та місцевого самоврядування, а також підприємствами, які перебувають у державній власності або підпорядковані державним органам.

Катерина Левченко, Урядова уповноважена з питань ґендерної політики, звернула увагу присутніх на важливість включення гендерного компоненту до Національного плану дій у сфері бізнесу і прав людини. Пані Левченко окреслила основні проблемні моменти, які мають бути враховані у роботі над Планом дій для того, щоб створити належний механізм забезпечення бізнесом ґендерної рівності.

Лариса Швецова, член Вищої ради правосуддя, суддя Апеляційного суду Харківської області, звернулися до питання ефективних правових засобів захисту, зокрема судових, у разі порушення бізнесом прав людини. Це є одним з ключових елементів Керівних принципів ООН щодо бізнесу й прав людиии і цей аспект має знайти належне відображення у Національному плані дій. Сектор здійснення правосуддя готовий підключитися до відповідних напрацювань.

Світлана Романова (презентація), Директор з правового забезпечення Групи Метінвест, презентувала доповідь «Застосування Керівних принципів ООН щодо бізнесу і прав людини на прикладі української компанії». Вона підкреслила, що кожна соціально відповідальна компанія встановлює для себе свої пріоритетні напрями захисту прав людини, враховуючи: свої корпоративні принципи та цінності; спрямованість бізнесу; стратегічні плани розвитку. Найчастіше бізнес надає переваги забезпеченню: безпеки праці; безпечності продукції; недискримінації; невикористанню праці дітей. Позитивною є практика приєднння компаній до Глобального договору ООН. Цим вони добровільно погоджуються включати основні принципи захисту прав людини до своєї стратегії розвитку та до практичної діяльності. Щороку такі компанії звітують про результати дотримання основних принципів захисту прав людини.

Друга сесія «Національний план дій у сфері бізнесу і прав людини: корисні уроки і ризики» мала за мету ознайомити учасників з напрацьованими міжнароднимим організаціями моделями й практиками розробки Національних планів дій у сфері бізнесу й прав людини, а також обговорити досвід тих країн, які вже мають такі плани й перешли до їх імплементації. Модератором цієї частини обговорення стала Елла Скибенко, Ресурсний центр з бізнесу і прав людини, представник і дослідник Східної Європи і Центральної Азії.

Дірк Хоффманн (презентація), Данський інститут прав людини (Данія) і Беата Фарачик (презентація), Президент Польського інституту прав людини і бізнесу (Польща), які є визнаними міжнародними експертами з питань бізнесу і прав людини. Експерти зазначили, що ухвалення Радою ООН з прав людини у червні 2011 року Керівних принципів ООН щодо бізнесу та прав людини стало знаменним етапом в процесі розвитку нормативних стандартів відповідальності та підзвітності бізнесу. Три роки потому РПЛ закликала держав-членів ООН розробити національні плани дій у сфері бізнесу та прав людини на підтримку імплементації Керівних принципів. Робоча група ООН з бізнесу та прав людини, створена у 2011 році, наполегливо рекомендує всім країнам розробити, затвердити та постійно оновлювати НПД у сфері бізнесу та прав людини. Лідери країн-членів Великої двадцятки також висловлюють підтримку щодо затвердження таких планів.

Затверджений у вересні 2015 року, Порядок денний у сфері сталого розвитку до 2030 року визнає роль бізнесу як ключової рушійної сили економічного зростання та розвитку інфраструктури – необхідних передумов для досягнення цілей сталого розвитку, та напряму закликає бізнес діяти у відповідності з Керівними принципами.

На сьогодні 21 країна світу прийняли такі плани дій (серед них – Данія, Польща, Чехія, Литва, США), ще 23 перебувають у процесі розробки. Європейський Союз активно підключився до імплементації Керівних принципів ООН у сфері бізнесу і прав людини. У Плані дій ЄС з прав людини і демократії на 2015-2019 роки серед завдань названо підвищення обізнаності країн, які не є членами ЄС із Керівними принципами ООН у сфері бізнесу і прав людини. Особливий інтерес для України як члена Ради Європи представляє такий документ як Рекомендації СМ/Rec(2016)3 Комітету міністрів Ради Європи. Відповідно до цих Рекомендацій країни-члени мають: переглянути національне законодавство й практики щодо їх відповідності стандартам у сфері бізнесу і прав людини; підвищувати обізнаність держорганів та інших інституцій з питань корпоративної соціальної відповідальності, рекомендацій Ради Європи з бізнесу і прав людини тощо; поширювати добрі практики у сфері бізнесу і прав людини; підготувати й поширити Національний план дій щодо імплементації Керівних принципів ООН у сфері бізнесу і прав людини, а також поширювати кращі національні практики у цій сфері; здійснити перевірку виконання Рекомендацій не пізніше ніж через 5 років після їх прийняття (тобто до 2021 року).

Міжнародні експерти зазначили, що підготовка Національного плану дій передбачає:

  • Проведення національного оцінювання базових показників дотримання державою та зобов’язаними підприємствами Керівних принципів ООН;
  • Планування виконання НПД, керуючись принципами інклюзивності та суспільної участі;
  • Здійснення об’єктивного аналізу для визначення пріоритетів НПД у сфері бізнесу та прав людини та дій, які мають бути ними передбачені;
  • Визначення ефективних подальших дій з моніторингу, звітування та оцінки імплементації НПД у сфері бізнесу та прав людини;
  • Підвищувати якість моніторингу та звітування щодо НПД на національному, регіональному та міжнародному рівнях;
  • Оцінювати прогрес в імплементації Керівних принципів.

Викликом для держав, які розробляють НПД у сфері бізнесу та прав людини є пошук відповіді на питання про те, як такі плани можуть бути імплементовані або приведені у відповідність до планових документів у інших сферах, особливо до тих, з якими вони можуть перетинатися.

Цікавим досвідом розробки й реалізації Національного плану дій у сфері бізнесу і прав людини своєї країни поділилися Ліра Якулевічіене, Декан юридичного факультету, Голова Лабораторії з прав людини Університету Миколаса Ромеріса, співзасновниця Мережі відповідального бізнесу Литви, й Тома Бірмонтієне, професор, Голова Литовського центра прав людини (1995-2004), суддя Конституційного Суду Литви (2005-2014), Голова Балтійсько-Українського центру досліджень і інновацій. Наразі Литва перебуває на другому етапі імплементації власного Національного плану дій, що дає можливість України врахувати як позитивні моменти реалізації плану, так і труднощі, з якими довелося стикнутися.

Національний план дій є необхідним для визначення основних напрямків впливу бізнесу на права людини, адже саме в тих суспільних відносинах, на яких наголошується в Національному плані дій, права людини найчастіше зазнають порушень. Стратегічною метою такого плану є те, щоб кожен представник бізнесу, не важливо малого, середнього чи великого, знав, які новітні тенденції у сфері безпеки виробництва, гендерної чутливості, соціальної корпоративної відповідальності йому необхідно врахувати, щоб, дотримуючись прав людини, вдало конкурувати на сучасному ринку.

Про досвід Чеської республіки розповіли Ітка Бродська, дипломатка, заступниця директора з прав людини й перехідної політики Міністерства закордонних справ Чеської Республіки, яка є безпосереднім учасником процесу вироблення, а тепер імплементації НПД в Чехії, і Алла Тимофєєва (презентація), Юридичний факультет Карлового Університету (Чеська Республіка), членкиня ESIL Interest Group on International Business and Human Rights. Особлива увага була приділена таким складовим НПД Чеської Республіки як кримінальна відповідальність юридичних осіб за порушення у сфері прав людини, механізми забезпечення належної обічності (Due diligence), а також доступ до правосуддя.

Порівняти європейський і американський підхід до розробки і впровадження Національних планів дій у сфері бізнесу і прав людини дозволив виступ Тейлора Борена (презентація), адвокат у судових справах Юридичного бюро Tamaki (США), випускник Програми Фулбрайт з питань правового регулювання захисту осіб з інвалідністю в ЄС і в США.

 Модератором третьої сесії «На шляху до Національного плану дійу сфері бізнесу і прав людини в України» стала Марія Ясеновська, президент Харківської обласної фундації «Громадська Альтернатива». Сесія була спрямована на вироблення дорожньої карти для України щодо підготовки Національного плану дій і сфері бізнесу і прав людини. Для цього учасників панельної дискусії було розподілено на групи:

Група I – Законодавча влада і Офіс Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини (Модератор: Олена Степаненко, Представник Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини з дотримання соціальних та економічних прав; Асистент: Катерина Буряковська, Національний юридичний університет імені Ярослава Мудрого)

Група II – Виконавча влада і органи місцевого самоврядування (Модератор: Владислав Власюк, Генеральний директор Директорату з прав людини, доступу до правосуддя та правової обізнаності Міністерства юстиції України; Асистент: Наталія Герасимчук, Директорат)

Група III – Забезпечення рівних прав і можливостей жінок і чоловіків (Модератор: Катерина Левченко, Урядова Уповноважена з питань гендерної рівності; Асистент: Катерина Дайнеко, ГО «Громадська альтернатива»)

Група IV – Профспілки (Модератор: Дмитро Лях, керівник Департаменту правового захисту апарату Федерації профспілок України; Асистент: Дмитро Філіпський, співкоординатор Панельної дискусії)

Група V – Бізнес (Модератор: Ярослав Грегірчак, заступник Бізнес-Обмудсмена

Асистент: Конюль Хасанова, Національний юридичний університет імені Ярослава Мудрого)

Група VІ – Неурядові організації (Модератор: Тимур Левчук, Виконавчий директор ГО «Точка ОПОРИ ЮА», Асистент: Ольга Стороженко, Національний юридичний університет імені Ярослава Мудрого)

Група VІІ – Академічна спільнота (Модератор: Віктор Смородинський, Національний юридичний університет імені Ярослава Мудрого, Асистент: Злата Буша, Національний юридичний університет імені Ярослава Мудрого)

Групи працювали за такими питаннями:

– Які потенційні виклики стоять перед процесом вироблення Національного плану дій в Україні?

– Яким чином Ви могли б бути задіяні у процесі розробки Національного плану дій в Україні?

– Які ключові перешкоди імплементації Керівних принципів ООН у сфері бізнесу і прав людини Ви вбачаєте і як їх можна подолати?

– Як Національний план дій у сфері бізнесу і прав людини може бути інтегрований / яким чином може співвідноситися із іншими політиками у сфері прав людини в Україні (зокрема, із Національною стратегією у сфері прав людини тощо)?

Узагальнені результати роботи груп було презентовано Юлією Размєтаєвою, Національний юридичний університет імені Ярослава Мудрого.

Крім того, у цій частині панельної дискусії, представляючи громадянське суспільство й академічну спільноту, виступили:

Віктор Смородинський, Національний юридичний університет імені Ярослава Мудрого, який у своєму виступі поставив риторичне питання «Чи потрібне українському бізнесу верховенство права

Тимур Левчук, Виконавчий директор ГО «Точка ОПОРИ ЮА», яким було презентовано результати реалізації такого проекту як Індекс корпоративної рівності 

Олена Харитонова, Національний юридичний університет імені Ярослава Мудрого, з доповіддю «Гендерна рівність як lead magnet для українського бізнесу»

Ніна Потарська, Директорка Центру соціальних та трудових досліджень Ніна Потарська з 2016 року є консультанткою Міжнародної жіночої ліги за мир і свободу (Женева), про економічні можливості жінок, у тому числі про питання дотримання бізнесом визнаних стандартів захисту прав людини в умовах конфлікту.

Результатом проведення Панельної дискусії стало створення робочої групи, яка до кінця року планує завершити перший етап підготовки Національного план дій у сфері бізнесу і прав людини в Україні, а саме – провести оглядове дослідження наявного стану законодавчого регулювання і практики його реалізації у питаннях, дотичних до бізнесу і прав людини. У своїй роботі члени робочої групи спиратимуться на напрацювання під час роботи Панельної дискусії й залучатимуть до подальших обговорень її учасників.

27 вересня 2018 р., на наступний день після проведення Панельної дисксусії, проблематика бізнесу і прав людини знайшла продовження. У Національному юридичному університеті імені Ярослава Мудрого було презентовано першу в Україні навчальну програму «Бізнес і права людини» для студентів-юристів. Програму розроблено за участі таких партнерів як Польський інститут прав людини і бізнесу (Польща), Університет Миколаса Ромеріса (Литва), Факультет управління Лодзинського університету (Польща), Громадська організація SME SPOLU (Словацька республіка) тощо. Із циклом відкритих лекцій виступили міжнародні експерти.

Серед помітних подій цього дня також – презентація першого в Україні навчального курсу «Гендерні студії для юристів і юристок» і проведення круглого столу «Бізнес і питання недискримінації» у партнерстві з такими неурядовими організаціями як Харківська обласна фундація «Громадська альтернатива» і Харківська жіноча організація «Сфера».

Leave a Reply

Your email address will not be published. Required fields are marked *